7 ПРИЧИН ПОЇХАТИ В КАПАДОКІЮ І ТАМ ЗАЛИШИТИСЯ

Я дуже багато чула про Кападокію, але навіть не уявляла, настільки красива ця місцевість. Коли ми примчали автостопом рік тому і побачили перші кам'яні гриби, я кричала від захоплення: "Паша, подивися, це Каппадокія! Ми доїхали, подивися ж, як тут гарно!"

 Як же я помилялася - Кападокія виявилася не місциною в десяток гектарів, а десятком міст, областю, цілим світом - скільки раз не буваєш тут, а всі загадки так і не встигаєш розгадати.

Я написала 7 причин поїхати до Каппадокії, але насправді їх набагато, набагато більше.

Тепер детальніше, чому Вашу наступну відпустку варто провести саме в Кападокії:) 

1. ЛАНДШАФТ. Каппадокія - одне з найкрасивіших місць в світі, в першу п'ятірку входить так точно. Тут гірські породи вулканічного походження створюють неповторні, неймовірно красиві пейзажі.

2. ПОЛІТАТИ НА ПОВІТРЯНІЙ КУЛІ. Це найкрасивіше місце в світі для балунінга, найдешевше, саме рельєфне, і взагалі - крім тебе летить ще 50-150 куль, і це найкращі миті твого життя.

3. ПОДИВИТИСЯ НА ПОВІТРЯНІ КУЛІ. Якщо Ви таки прокинетеся в 4 ранку, і до 5 потрапите до замку в Учісарі або до Алеї Кохання в Гореме, то побачите не менш гарне видовище, ніж щасливчики в кошиках - запуск повітряних куль на сході сонця. І таке відбувається 320 з 365 днів на рік! Ну варто ж прокинутися!

4. ПОТРАПИТИ В АЛЕЮ КОХАННЯ. Це надзвичайне природне місце - фотографіям звідти будуть заздрити всі Ваші друзі, просто повірте.

5. ПОБАЧИТИ НАЙКРАЩЕ КАЗКОВЕ МІСТО В СВІТІ. Я проїхала автостопом, на потягах, автобусах, літаках і пішки 20 країн, але нічого красивішого Учісара не бачила. Є надія, що тільки Мачу-Пікчу зрівняється з містом-фортецею, та й то ...

6. ПОЖИТИ В  CAVE HOTEL. Ні, все правильно - Каппадокія це не тільки пірамідки вулканічного походження, а й величезні печерні поселення, навіть не поселення, а ціла область. І в багатьох печерах зараз готелі, кафешки, навіть житлові будинки - там казково і затишно!

7. ДОТОРКНУТИСЯ ДО ВИТОКІВ ХРИСТИАНСТВА. Це найбільша загадка Каппадокії - неймовірні фрески на стінах, яким може позаздрити навіть Софія Київська. Мало хто знає, але це те місце, де ховалися перші християни, де жили ченці і святі, де до сих пір величезна кличество церков - одних і найдавніших у світі. І ти не знаєш, що нічого прекраснішого - 6-поверховий храм-піраміда або розписи на стінах всередині нього.

А взагалі причин їхати до Каппадокії безліч - це, крім перерахованих вище, і трекінг в нереальному каньоні Іхлара, і божевільний шопінг, і смачна турецька їжа, і прозорі озера, і гончарство, і коні, і ідеальний сервіс, навіть віза не потрібна і авіаквитки коштують копійки!

Це місце точно варто побачити, воно одне з найкрасивіших у світі!

5 МІСЦЬ В МАРОКО, ПІСЛЯ ЯКИХ ВАШЕ ЖИТТЯ ЗМІНИТЬСЯ НАЗАВЖДИ

Мароко збиває з ніг з першої хвилини - новий континент (Африка!), Нова країна, нові звичаї і нові мови - арабська і французька. В аеропорту безкоштовні сім-карти, охоронці в блакитний колоніальній формі, запахи спецій і кави, двоповерховий потяг і сучасний трамвай.

Якщо чесно, перед Марокко померкла навіть Індія - стільки різних націй і культур намішано в цій країні, що ти тільки відкриваєш очі ширше від подиву і захоплення. І ще - французька. З глузду з'їхати, тут таксисти говорять французькою краще викладачів Інституту міжнародних відносин! І без акценту. А ще арабська, яка виявивилась «мароканською арабською» і ніяка твоя ідеальна вимова не допоможе - мароканців не розуміють навіть корінні араби з Близького Сходу.

А ще кухня, кава, чай, фреші на кожному кроці з манго, папаї, авокадо і звичайно ж, апельсинів за 1 $, червоненькі Petit Taxi, колорит Індії і розслабленість Близького Сходу, гаряче повітря Сахари і вузькі вулички Медини.

Айт Бен Хамду

Якби я знімала казки, я б знімала їх в Айт Бен Хамду.

Та не тільки я - це місце вже давно відомо по голлівудських фільмах «Мумія», «Перлина Нілу", "Гладіатор", "Ігри престолів", "Принц Персії", "Олександр" і тд. Прекрасна можливість зануритися в східну казку і в той же час підглянути місця зйомок найвідоміших кінокартин.

 Шефшауен

 Я не знаю, яке місто ще залишило таке двояке враження, як Шефшауен. Хіба що Варанасі, і то не так - зараз розповім, чому.

Місто абсолютно казкове - це таке маленьке Блакитне Королівство з пряниковим Замком посередині, загублене в Атласних горах на півночі Мароко. Мало того, ще й жителі його - абсолютно нереальні: довгі різнокольорові джеллаби з гострими капюшонами, як у гномів, капелюхи з бомбонами і біло-червоні спідниці в стрічку. І навіть готель, де ми зупинилися, був більше схожий на блакитну різьблену шкатулку, ніж на будинок.

Так, це XXI століття, ласкаво просимо в Марокко!

Але так, це Африка. У Шефшауені дуже багато туристів, відповідно - сувенірних магазинів, готелів, кав'ярень, ресторанів, дуже багато різної публіки і тд. Але з іншого боку, якби не було місто таким популярним, воно б не збереглось таким чистим, доглянутим ... і блакитним. І це та сама дика, неприборкана Африка, ще й гаряча суміш арабів, берберів, африканців, іспанців, французів ... тут шумно, яскраво, хаотично і від цього ще більше колоритно.

Мерзуга

На верблюді їхати досить високо, але легко! Ці тварини, як і самі бербери,  ніби створені з пустелі: в глибокому піску їх кроки легкі, і тут вони плавні і граціозні, наче злилися в єдиному ритмі сонця і вітру.

Вночі в пустелі дуже холодно, нереально зоряно, сильно мелодійно - провідники беруть з собою національні інструменти і біля багаття грають традиційні берберські мелодії. Ритм заворожує: «Ця музика зводить з розуму. У цей момент хочеться схопити шаблю, вскочити на коня і різати невірних »- коментар Паші :)

У такі моменти відчувається душа Африки - з кожним ударом об барабан, зроблений вручну зі шкіри овець і кіз, і посиденьками біля багаття і найсмачнішим таджином - національною мароканською стравою в горщику-піраміді. З м'ятним чаєм в пустелі в силуетами верблюдюдов на піску поруч.

Це, напевно, найсильніші враження за всю поїздку в Марокко і одні з найяскравіших у житті. Я дуже-дуже раджу, якщо Ви так само, як і я, мрієте побачити Атласні гори, посерфити в водах Атлантичного океану і зустріти світанок серед дюн в Сахарі - їдьте в Мароко

Фес

Я завжди мріяла потрапити в Середньовіччі. Подивитися, як там жили люди, що вони робили, їли, як любили або сварилися між собою. Бійтеся своїх мрій - вони збуваютьсяJ

Я зрозуміла це, коли ми приїхали в Фес.

Це нереально гарне місто, обнесене «пряниковую» фортечною стіною по периметру, з кривими вуличками Медіни, із жвавими торговцями, що запрошують купити свій найкращий товар, з м'ятним чаєм і кріпимо кави і майстернями-дубильнями по виробництву шкіряних виробів 16 століття.

Фес був колись столицею Мароко, місто ділиться на Старе і Нове. У Старому - стародавні мечеті, медресе, старовинний університет, відомий в ті часи нарівні з Каїрським, а вулички такі вузькі, що в наших під'їздах розминутися легше буде.

Зате за дерев'яними дверима - справжні палаци (в одному з таких ми жили): росписні вікна, люстри-ліхтарі з різнокольорового скла, різьблена плитка ручної роботи, тераси і м'які дивани, фонтани прямо у дворі і ванна розміром як половина нашої квартири на Оболоні.

Марракеш

Марракеш - це теракотова казкова скринька із скарбами. Як і в будь-якій казці, в скриньці зі скарбом є все: і гори Високого Атласу, і чарівні палаци, і маленькі вулички, обсаджені мандариновими деревами, і мальовничі вежі мінаретів, і яскраві ліхтарі, і килими-літаки, і гострі спеції і східні ринки .

Але і як в будь-якій історії зі скарбом, тут не обійшлося без джинів. Джини, злі духи, тут всюди: здається, місто збожеволіло і забуло, що воно назване ім'ям Бога (саме так перекладається Марракеш з берберського).

Ярмарка Марнославства, Карнавал Безумства, Товкучка Продавців - я не знаю, як інакше назвати головну площу країни Джама ель Фна.

Здається, тут все змішалося в один великий клубок купи-продай: коні, машини, велосипеди, мопеди, заклинателі змій, вуличні музиканти, малювальниці хною, продавці їжі, одягу, сувенірів, годин, оберегів, заклинань, картин і ще незрозуміло чого в одному місці.

Ні в одному місті Мароко вам не будуть так нав'язуватися і так продавати. Ні в одному місті Мароко немає такого хаосу і якогось істеричного карнавалу з ноткою східного божевілля. Ні в одному місті Марокко нам не хотілося сховатися в Ріяді і найближчі кілька годин нікуди не виходити.

Марракеш - гарне місто. Особливий шарм йому надають теракотовий колір і Атласні гори навколо. Але він занадто туристичний. Живої душі Марокко тут не залишилося, а якщо і залишилася, то вона сховалася куди подалі від какафонії звуків, запахів і голосів.

І, на жаль, це те, що відбувається з усіма надто популярними місцями. Розбещені постійним напливом туристів і легких грошей, вони поступово втрачають свій ритм і чарівність.

Єдине, що тут залишається - встигнути. Встигнути, поки ще глобалізація, зелені папірці і клацання фотоапаратів не стерли з лиця планети культуру, традиції та особливості такої приголомшливої ​​країни, як Мароко.

10 порад для тих, хто хотів поїхати в Мароко, але ніяк не наважувався

1.ЧОМУ МАРОКО. Це найкраща країна для подорожей. Тут і гори, і пустеля, і океан, і каньони, і пальми, і сніг, і верблюди, і архітектура, а ще традиції, люди, кухня… Колорит Африки, арабів, береберів, французів, іспанців – все разом гаряча суміш!)

2.ОДЯГ. Якщо Ви дівчина – готуйте довгі спідниці і платки, це необов'язково, але сильно рекомендується. Якщо чоловік – краще штани, ніж шорти. А ще обов’язково візьміть теплі речі, в пустелі дуже холодно вночі, і не забудьте прикрити голову – сонце вдень дасть про себе знати.

3. МОВИ. Практично всі знають французьку. Якщо до Вас звертаються англійською - 99% хочуть щось впарити. «Ні» говорити не потрібно, краще просто не реагувати - перевірено. Арабську теж всі знають, але тут своя, мароканська арабська – її навіть жителі Близького Сходу не розуміють.

4. ФОТО. Це мусульманська країна, жінок краще не фотографувати, а якщо фотографувати, то за допомогою телеоб'єктива або з їх дозволу (але майже ніхто не дозволяє). Чоловіки теж примхливі в цьому плані, навіть торговці забороняють фотографувати свої сувеніри - не завжди, але дуже часто.

5. ПУБЛІЧНИЙ ТРАСНПОРТ. Потягів майже немає, тільки в найбільші міста, дороги 90% - вузькі (на одну смугу без узбіч) і круті гірські серпантини, автобуси хоч і недорогі, але дуже повільні. Є ще публічні таксі - такі міні-маршрутки на 7 чоловік разом з водієм, але можна їх дуже довго чекати на вокзалі, поки ці 6 пасажирів знайдуться - тут як пощастить.

6. ВІЗА. Коштує 20 $ для українців, робиться 2 тижні, пакет документів - мінімальний (фото, анкета, довідка з місця роботи, страховка, можуть ще довідку з банку з балансом на карті попросити). Для росіян віза не потрібна.

7. ЇЖА. Тут зовсім можна розгулятися - фреші за 1 $ або навіть менше, фрукти за копійки, таджин - дуже смачна марокканська їжа, яка готується в глиняному горщику пірамидальной форми. Французька випічка, міцна каву і м'ятний чай, східні солодощі ... Голодним точно не залишитесьJ

8.ЦІНИ.Коли ми їхали з Туреччини в Африку, ми готувалися до дорогого життя - дорогої їжі, транспорту, дорогих готелей, до місцевих арабів, готових тебе обдурити геть на кожному кроці…

Сказати, що ми помилялася, це не сказати нічого ... тут дуже дешево!

Фреші з апельсинів, манго, папайї, авокадо, полуниці за 1-1.5 $, апальсини, банани, гранати і виноград за 70 центів, таксі в Касабланці за 1 $ за двох, оливки менше ніж за 1$

за кілограм, нереально красиві речі на згадку за 2 $ і міцна кава

або м'ятний чай за кілька центів. Поїсти Панін з картоплею фрі можна за 2.5 $ за двох, а два смачних сніданки з 5 стравами і 2 напоями - за 5 $ - і це в туристичних містах!

Так, одяг трохи дорожче, ніж у Туреччині (але не критично), ціни на готелі зовсім не як в Таїланді, кальмари в Касабланці нам обійшлися в 8 $ за одну порцію ( в Агадірі – за 2$), але в цілому - це зовсім не Швейцарія і не Гонг Конг, дуже комфортно в плані життя, і практично скрізь ціни вказані, торгуватися довелося хіба що з водіями таксі (але це скрізь так, в Китаї теж доводилося) і кілька разів з кафешками та готелем, країна дуже безпечна - настільки , на скільки може бути безпечна Африка, і дуже багато добрих, чуйних людей.

Напевно, за цінами і співвідношенню ціна-якість Марокко входить в трійку улюбленців, разом з Індією і Таїландом.

9.ШОПІНГ. Для шопоголіків ця країна просто рай - тут гострі спеції, смачні солодощі, вишукана східна їжа, дуже красивий декор для дому, стародавні скам'янілості, яким 300 мільйонів років, витончений посуд,а головне - дуже якісні шкіряні речі ручної роботи, абсолютно за копійки! Загалом, дуже раджу!

10.БЕЗПЕКА. Країна дуже безпечна - настільки, наскільки може бути безпечною Африка. Єдине, де Вас будуть намагатися обдурювати – ціни. Обов’язковоторгуйтеся! І не тільки на сувенірних ринках, ми і на заброньований готель вартість в 2 рази знизили, і на їжу в кафе, і за фото кобри теж торгувались)