Коли ти приїжджаєш в іншу країну, вона завжди постає не такою, як ти її уявляєш.
З Гон Конгом те ж саме - формально наче Китай, але:
- інша віза ( на щастя, українцям до 14 днів перебування вона взагалі не потрібна);
- валюта - замість юанів гонконгський долар;
- інша мова ( в місті друга офіційна англійська, а говорять всі на кантонському діалекті китайської - це як українська і білоруська, наприклад) Але що дивно - англійську знають всі, навіть дідусі і бабусі, а в Китаї, можливо, аж до 5% від населення;
- інші соціальні мережі: дозволені Гугл, Фейсбук і Твітер;
- інші податки, за рахунок цього навіть Макдольндс інший і ціни дешевші, ніж у Китаї;
- у міцевих є як китайський паспорт, так і гонконгський;
- дуже багато іноземців;
- зрештою, і самі китайці інші - більш відкриті, освічені, чудово говорять англійською і взагалі гордяться тим, що живуть у такому прекрасному місті.
Про те, яким для нас виявився Китай, Казахстан і Киргистан, теж читайте на сторінках блогу.
В Гон Конзі порівняно з Китаєм шалено великі зарплати - середня стартує від 11 000 гонкогських доларів ( десь 9 000 юанів, і відповідно десь 20 000 грн), а зарплата вчителів, наприклад, починається від 20 000$ ( не американських). В Китаї ж в Пекіні середня заробітня плата 3000 - 4000 юанів в Пекіні і десь 1500 юанів в маленькому місті.
Але оренда квартири в Гон Конзі не менш "казкова" - від 15 000$ за квартиру. Звісно, ціни на все інше теж набагато дорожчі, ніж у Китаї, та і в порівнянні з більшістю навіть розвинених країн теж.
До речі, до стрибка курсу гонконгський долар був приблизно рівний гривні, зараз же ми ціни множили на 2 до гривні або віднімали 5 частину до юаня.
Так от, як нам вийшло всього за таку "космічну ціну" - 85$ на людину - приїхати в це місто і ще там пробути 2 ночі і майже 2 дні.
Ми відправлялись з Гуанчжоу - одного з китайських "тигрів", серця Південного Китаю. Прямий потяг коштував по 150 юанів ( приблизно 25$) і це ще досить дорого для Китаю, бо їхати недовго - 2 години, але все ж ми перетинали кордон. Хоч потяг був найкомфортніший, в якому ми їхали взагалі, і, здавалось, 1\2 пасажирів були іноземці.
Приїхали дуже вчасно - 8 вечора, вокзал, в нас ні місцевих грошей, ні сім-карти ( китайська не працює), ні контактів каучсерферів. Про каучсефрінг в Гон Конзі варто сказати окремо - по-перше, ми такі розумні, що надумали їхати зранку, а ввечері вже були в місті, тож писали в той самий день. А по-друге, в Гон Конзі надто великий наплив туристів, і каучсерфери не такі гостинні, як зазвичай ( нашу подругу Аманду з Китаю взагалі ніхто не підтвердив, хоч вона зверталась за 2 тижні). Але нам пощастило - на другу ніч ми хоста таки знайшли.
Тож вечір, вокзал і вогні прекрасного міста... Нам не залишалось нічого іншого, як спуститись вниз...І одразу потрапити на набережну Цим Ша Цуй, одне з найкращих місць у цьому мегаполісі.
Там же знаходиться і Алея Зірок, на якій ми впізнали аж зірку Джекі Чана - всі решта відомі лише китайцям.
Ще на набережній знаходиться годинник Clock Tower, один із свідків британського Гон Конгу. Раніше тут був вокзал, а годинник вирішили залишити. В путівнику написано, що на пам"ять про переселенців, які приїжджали в Гон Конг шукати кращої долі.
В нас було багато часу, і ми знайшли половину місць, які хотіли побачити, ще й Макдольндс із Старбаксом. Це потім стало нашої Меккою - Мак поїсти, а Старбакс для інтернету ( в Макдональдсі давали аж 20 хвилин на день, а в іншій кав"ярні 30 на один чек).
Але є одне місце, про яке я в інтернеті на той момент не знайшла нічого - Heritage
Вночі воно здавалось якимось казковим маєтком, а посередині знаходилась величезна венеціанська маска - пам"ятник Шекспіру.
Ще раз переконавшись, що готелі і хостели для нас дорого ( 250 юанів - більше 500 грн платити за ніч не хотілось), ми до 3 ночі гуляли по місту. Потім після того, як посварились-помирились, повернулись на набережну і заснули. Було тепло, але під ранок Пашка прокинувся - спальник був один і лише в мене) А потім мене ще розбудив якийсь прибиральник і бабульки, які стрибали з набережної поплавати - бабульки в Китаї і в Гон Конзі дадуть фору нашим дівчатам.
На наступний день ми зрозуміли, що ніякі готелі в Гон Конзі не потрібні і спати на вулиці - одне задоволення. Але це якщо ви приїжджаєте не о 8 ночі і у вас є час ( і саме головне, ви в курсі, як) потрапити на отстрів з пляжем, безкоштовним пристойним душем на ньому, шаленими горами і смачними фруктами.
Але пляж і острів в нас були після підйому ( в автобусі)) на пік Вікторія, з якого відкривається неймовірний вид на місто.
Островів біля Гон Конгу шалено багато, і це дуже гарно, коли ви пливете на паромі. Але пароми ходять лише до 4 островів. Ми поплили на Лантау, і це був якраз не той Гон Конг, який ми очікували побачити...
Але спершу погуляли по Шеньженю. Це місто задумали яи то як "брат", яи то як конкурент Гон Конга. Місто як місто, 10 000 000, досить чисте і проторе. Але Шеньженю всього 20 років з чимось, раніше тут були рибацькі села, тепер же це Мекка для іноземців і китайців, особливо для тих, хто зайнятий в промисловості.
Так от, як нам вийшло вмісти таке дороге місто в таку недорогу поїздку:
1. Найдорожчим був транспорт - десь по 50$ на людину в дві сторони Гон Конг- Гуанчжоу
2. Частину витрат забрали переміщення у місті: пароми, автобус на пік Вікторія ( трамвай ще дорожчий), метро - це десь до 15$
3. Решта, що залишилось - їжа ( в основному Мак і ще магазин на острові) і листівка
4. Спали ми спершу на вулиці ( аж 3 години, тож можна сказати, що не спали), а другу ніч - по каучсерфінгу, де було ліжко, душ і шалено гарний вид на місто та дуже хороший хост і сніданок з KFC у подарунок.
Гон Конг - неймовірне місто, одне з самих яскравих, що ми бачили ( може зрівнятись хіба що зі Стамбулом і Сінгапуром). Ми за цей час встигли побачити максимум 1\3.
Тож чекайте новий постів про Гон Конг)
А яке місто Вам запам"яталось найбільше з усіх Ваших подорожей? Куди б хотілось повернутись ще не раз? Напишіть відповідь у коментарях, будемо дуже вдячні і внесемо до списку must visit
 |
| Панорама Гонконгу з набережної Цим Ша Цуй |
- інша віза ( на щастя, українцям до 14 днів перебування вона взагалі не потрібна);
- валюта - замість юанів гонконгський долар;
- інша мова ( в місті друга офіційна англійська, а говорять всі на кантонському діалекті китайської - це як українська і білоруська, наприклад) Але що дивно - англійську знають всі, навіть дідусі і бабусі, а в Китаї, можливо, аж до 5% від населення;
- інші соціальні мережі: дозволені Гугл, Фейсбук і Твітер;
- інші податки, за рахунок цього навіть Макдольндс інший і ціни дешевші, ніж у Китаї;
- у міцевих є як китайський паспорт, так і гонконгський;
- дуже багато іноземців;
- зрештою, і самі китайці інші - більш відкриті, освічені, чудово говорять англійською і взагалі гордяться тим, що живуть у такому прекрасному місті.
Про те, яким для нас виявився Китай, Казахстан і Киргистан, теж читайте на сторінках блогу.
В Гон Конзі порівняно з Китаєм шалено великі зарплати - середня стартує від 11 000 гонкогських доларів ( десь 9 000 юанів, і відповідно десь 20 000 грн), а зарплата вчителів, наприклад, починається від 20 000$ ( не американських). В Китаї ж в Пекіні середня заробітня плата 3000 - 4000 юанів в Пекіні і десь 1500 юанів в маленькому місті.
Але оренда квартири в Гон Конзі не менш "казкова" - від 15 000$ за квартиру. Звісно, ціни на все інше теж набагато дорожчі, ніж у Китаї, та і в порівнянні з більшістю навіть розвинених країн теж.
До речі, до стрибка курсу гонконгський долар був приблизно рівний гривні, зараз же ми ціни множили на 2 до гривні або віднімали 5 частину до юаня.
 |
| Статуя Брюса Лі на набережній |
Так от, як нам вийшло всього за таку "космічну ціну" - 85$ на людину - приїхати в це місто і ще там пробути 2 ночі і майже 2 дні.
Ми відправлялись з Гуанчжоу - одного з китайських "тигрів", серця Південного Китаю. Прямий потяг коштував по 150 юанів ( приблизно 25$) і це ще досить дорого для Китаю, бо їхати недовго - 2 години, але все ж ми перетинали кордон. Хоч потяг був найкомфортніший, в якому ми їхали взагалі, і, здавалось, 1\2 пасажирів були іноземці.
Приїхали дуже вчасно - 8 вечора, вокзал, в нас ні місцевих грошей, ні сім-карти ( китайська не працює), ні контактів каучсерферів. Про каучсефрінг в Гон Конзі варто сказати окремо - по-перше, ми такі розумні, що надумали їхати зранку, а ввечері вже були в місті, тож писали в той самий день. А по-друге, в Гон Конзі надто великий наплив туристів, і каучсерфери не такі гостинні, як зазвичай ( нашу подругу Аманду з Китаю взагалі ніхто не підтвердив, хоч вона зверталась за 2 тижні). Але нам пощастило - на другу ніч ми хоста таки знайшли.
Тож вечір, вокзал і вогні прекрасного міста... Нам не залишалось нічого іншого, як спуститись вниз...І одразу потрапити на набережну Цим Ша Цуй, одне з найкращих місць у цьому мегаполісі.
 |
| Нічна панорама Гон Конга |
Там же знаходиться і Алея Зірок, на якій ми впізнали аж зірку Джекі Чана - всі решта відомі лише китайцям.
Ще на набережній знаходиться годинник Clock Tower, один із свідків британського Гон Конгу. Раніше тут був вокзал, а годинник вирішили залишити. В путівнику написано, що на пам"ять про переселенців, які приїжджали в Гон Конг шукати кращої долі.
 |
| Ранок. 6 година. Нарешті набережна спокіна і безлюдна |
В нас було багато часу, і ми знайшли половину місць, які хотіли побачити, ще й Макдольндс із Старбаксом. Це потім стало нашої Меккою - Мак поїсти, а Старбакс для інтернету ( в Макдональдсі давали аж 20 хвилин на день, а в іншій кав"ярні 30 на один чек).
 |
| Шукаємо готель |
Вночі воно здавалось якимось казковим маєтком, а посередині знаходилась величезна венеціанська маска - пам"ятник Шекспіру.
Ще раз переконавшись, що готелі і хостели для нас дорого ( 250 юанів - більше 500 грн платити за ніч не хотілось), ми до 3 ночі гуляли по місту. Потім після того, як посварились-помирились, повернулись на набережну і заснули. Було тепло, але під ранок Пашка прокинувся - спальник був один і лише в мене) А потім мене ще розбудив якийсь прибиральник і бабульки, які стрибали з набережної поплавати - бабульки в Китаї і в Гон Конзі дадуть фору нашим дівчатам.
На наступний день ми зрозуміли, що ніякі готелі в Гон Конзі не потрібні і спати на вулиці - одне задоволення. Але це якщо ви приїжджаєте не о 8 ночі і у вас є час ( і саме головне, ви в курсі, як) потрапити на отстрів з пляжем, безкоштовним пристойним душем на ньому, шаленими горами і смачними фруктами.
Але пляж і острів в нас були після підйому ( в автобусі)) на пік Вікторія, з якого відкривається неймовірний вид на місто.
Островів біля Гон Конгу шалено багато, і це дуже гарно, коли ви пливете на паромі. Але пароми ходять лише до 4 островів. Ми поплили на Лантау, і це був якраз не той Гон Конг, який ми очікували побачити...
 |
| Гори, пляжі, човни і дуже багато іноземців. На Лантау варто їхати з велосипедом і довго насолоджуватись природою |
І ще: я ніколи не могла б подумати, що метро Гон Конгу прямо виходить в центр Шеньженю. Так, ви просто в центрі Гон Конга сідаєте на метро, доїжджєте до кінцевої станції, і ви одразу і в іншій країні, і в іншому місті, і на ж\д вокзалі. Так ми доїхали назад до Гуанчжоу і зекономили 2 чи 3 години часу і 60 юанів ( десь 150 грн)
Але спершу погуляли по Шеньженю. Це місто задумали яи то як "брат", яи то як конкурент Гон Конга. Місто як місто, 10 000 000, досить чисте і проторе. Але Шеньженю всього 20 років з чимось, раніше тут були рибацькі села, тепер же це Мекка для іноземців і китайців, особливо для тих, хто зайнятий в промисловості.
 |
| Власне, в Шеньжені ми встигли подивитись Музей Науки ( все на китайському і нічого не зрозуміло), ринок і побували біля найвищої будівлі. Піднятись наверх можна лише постояльцям готелю. |
1. Найдорожчим був транспорт - десь по 50$ на людину в дві сторони Гон Конг- Гуанчжоу
2. Частину витрат забрали переміщення у місті: пароми, автобус на пік Вікторія ( трамвай ще дорожчий), метро - це десь до 15$
3. Решта, що залишилось - їжа ( в основному Мак і ще магазин на острові) і листівка
4. Спали ми спершу на вулиці ( аж 3 години, тож можна сказати, що не спали), а другу ніч - по каучсерфінгу, де було ліжко, душ і шалено гарний вид на місто та дуже хороший хост і сніданок з KFC у подарунок.
Гон Конг - неймовірне місто, одне з самих яскравих, що ми бачили ( може зрівнятись хіба що зі Стамбулом і Сінгапуром). Ми за цей час встигли побачити максимум 1\3.
Тож чекайте новий постів про Гон Конг)
А яке місто Вам запам"яталось найбільше з усіх Ваших подорожей? Куди б хотілось повернутись ще не раз? Напишіть відповідь у коментарях, будемо дуже вдячні і внесемо до списку must visit
Комментариев нет:
Отправить комментарий