Чесно кажучи, ми поїхали за натхненням. За два з половиною місяці - 2 конференції, 3 майстер-класи по рекламі в соціальних мережах і один чудовий тренінг по психології з Олексієм Арестовичем - ну досить ок як для організаторів-початківців. Але бажання щось проводити поки що втекло)
Напрямок обирали по принципу "куди будуть квитки" ( до Запоріжжя, як ми хотіли, їх не виявилось). Поїхали в Івано-Франківськ.
Ми порапили на православне свято, де в будній день в центрі міста половина мешканців йшла в українському одязі з корзинками фруктів і квітів до церкви. Хоч я сама виросла на Заході, такий звичай бачу вперше. Дуже все гарно і патріотично.
В Івано-Франківську були патріотами до того, як це стало мейнстрімом.
Міська ратуша:
Міські вулички і Пашині фото мене:
В Ворохту ми їхали ще автобусом ( який автостоп, ми і в Карпатах опинились випадково))
Ось вид з нашого номеру:
А це місцеві красоти. Надзвичайно гарно, шкода, що в нас не було часу піднятись на Говерлу(
Пашка нарешті дався сфотографуватись:
А це Яремче на наступний день. Їхали автостопом на 3 машинах, причому відстань до 20 км)
По Яремчі ми довгооо ходили. Врешті дійшли до кінця міста і піймали доброго водія до Франківська. Після пішої прогулянки через все місто нас чекав потяг на Львів.
Шматочок неймовірної антикварної кав"ярні, де смачнюща кава, і Собор Святого Юра ( я таки туда потрапила, після нічних походеньок по кропиві і прохань таки піднятись на пагорб))
Дуже дякую Паші за цю поїздку! За чачу, каву, його светр і терпіння (!!!!)
